Постійно щось в собі шукаю…
Усі закутки обійшов.
Хмарки щораз перебираю,
Чого хотів, ще не знайшов.
Живе – ОТЕ можливо в небі,
Чи десь заховано в воді.
Чи принесе здалека лебідь,
Чи припливе на кораблі.
Я невідомому на зустріч
Піду, узявши булаву.
І зупинюся лише наніч,
І ніч надвоє розірву.
Лише коли засвітить сонце,
Заграє перлами роса.
Загляне промінь у віконце,
Ранкова з’явиться краса!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802039
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.08.2018
автор: Віталій Назарук