Жили собі чоловік і жінка. Велике господарство мали. Худобу, гектар городу, великий сад. І все у них доглянуто було і ніби й гарно жили. Та тут дружина занедужала. Дуже сильно в неї око почало боліти. Проходить тиждень, два, а дружина все хворіє та й хворіє. От одного дня чоловік дружині і каже: піду я від тебе, навіщо мені одноока дружина. Хто ж буде роботу робити? Та й покинув чоловік свою дружину в скрутну хвилину. Бачить сусід, що сусідка сама порається біля худоби та праве око хустинкою прикриває. От і питає сусід в воєї сусідки: - А де ж твій чоловік? - Покинув мене мій чоловік. Сказав, що одноока дружина йому не потрібна.
Пожалів сусід свою сусідку та й став її допомагати по господарству. І стали вони жити разом. А одного дня і каже сусід сусідці: - Не хвилюйся моя рідненька… В мене є потаємна книга в якій про всі недуги написано і якими травами їх лікувати. Я знайду тобі ту траву і вилікую тебе. Не було сусіда три дні. Та через три дні прийшов сусід з чарівним зіллям в руках.Заварив його, випила те зілля сусідка і незабаром видужала. Почув бувший чоловік від людей, що його дружина знову здорова та швиденько завітав в гості. Прийшов, а дружина саме з хати виходила, щоб псу їсти дати. – Добрий день, каже чоловік, бачу ти здорова і радісна. Тож будемо знову вмісті жити. – Ні, чоловіче, то я для хороших людей знову здорова і радісна. А для тебе я назавжди залишусь одноока, запам’ятай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2018
автор: Людочек