Притча про місіонера
Жив-був місіонер, який прославився на весь християнський світ тим, що привів в лоно Церкви дуже багато людей, відвідуючи найглухіші куточки світу.
Одного разу його корабель пристав до маленького острова, на якому жив всього лише один чоловік. Місіонера вразили його ясні очі, але ще більше вразило те, що цей чоловік нічого не чув про Бога. І він палко і довго проповідував йому слово Боже. І під час проповіді у нього виникло відчуття, що ще ніхто і ніколи так ясно його не розумів. Потім він розповів про основні молитви, і вони разом помолилися Богу. В кінці дня, дуже задоволений виконаною роботою, місіонер відпливав від острова. Але тут він побачив Чудо: хтось ішов по воді від острова до корабля, вірніше не йшов, а біг. У великому Божому страху впав місіонер на коліна, впевнений в тому, що бачить божого ангела або, можливо, навіть самого Бога.
І тут з вуст того, що йшов по воді він почув: «Ей, приятель, постій. Я забув останню молитву, ти не міг би її повторити ще раз ».
Переклала на українську мову 29.07.18 19.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2018
автор: Тома