Доброта
Буду в небі сонцем
сіяти весну,
сяючи віконцем
у блакить ясну.
Розжену всі хмари,
полум`ям душі,
подолавши чари
шквалів і дощів.
Буду течією
мчати по річках,
маючи своєю,
ніжність у думках.
Розгатю всі греблі,
змию всі мости,
щоб сі води теплі
милісно нести.
Буду білим птахом,
тішити ліси,
як пожежа прахом,
знищить цвіт краси.
Крилами у попіл
сію день новий,
від якого потім
знову світ живий.
Буду ким захочу
щоб любов нести,
вдень чи в тиші ночі
радістю цвісти.
Серце не втрачає
щастя неземне,
бо цвіте, я знаю,
навіть як саме.
Хоч немає поряд
дівчини-весни,
тільки теплий погляд,
що чарує сни,
Хоч немає друзів,
тільки бруд розмов,
та лишуся в дусі,
щоб нести любов.
Віктор Цвіт 25.07.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2018
автор: Віктор Цвіт