ПРИМАРА

Сухі  рядки...Буденність  фраз
І  всі  питання  в  порожнечу.
Один  лиш  видих:  «Без  образ»,  
Навпіл  розрізав  щастя-час
І  підштовхнув  любов  на  втечу.

Із  темряви  минулих  літ,  
Немов  зі  снів,  де  все  в  спокусах,  
Де  все  несправжнє,  й  гріх  не  гріх,  
Де  плач  без  сліз  й  беззвучний  сміх,
Мов  Нікс  з`явилась  діва  руса.

Чи  справді  ти  мене  знайшла,
Богиня  таїнства  Геката?
Якими  стежками  життя,
Тебе  у  дім  мій  привела,
Свободи  доленька  крилата?

Стоїш  одна  біля  вікна…
Та  справжня  ти,  а  чи  примара?
Холодна  усмішка  сумна,
В  очах  висвітлює  душа,
А  на  душі  ятрить  ще  рана.

Тебе  не  було  стільки  літ,
Чому  тепер  переді  мною?
Мов  не  відмолений  мій  гріх,
Що  з  пам`яті  у  безвість  втік,
Залишивши  лиш  жменю  болю.

Між  сутінків  пророчих  снів,  
Без  слів,  без  дотиків,  як  кара
З`явилась  ти  лишень  на  мить,  
Щоб  взнати  серце  чи  болить
І  знову  зникла,  мов  примара.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2018
автор: Ярослав Ланьо