[i]Співай, пташко, співай
та й на всі голоси,
і мене звеселяй
у химерні часи...
Поки коти не підкрались,
поки лихо не торкнулось
десь капканом у траві...
Бо жива іще потреба
твого дзвоника - намиста
одягнуть довкола шиї
непривітної Землі.
А я також тут, як і ти,
недалеко від біди.
Кожен день, немов останній...
То ж давай уже від рання,
не чекаючи суботи,
повінчаємося в пісні назавжди, -
Господи благослови !
Співай, пташко, співай
та й на всі голоси,
і мене звеселяй
у непевні часи...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801300
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2018
автор: Мандрівник