Пристрасть не знищила. Згасає.
Вже демон ходить по струні.
Ні-ні, та й знову нагадає
Про сповнені безумства дні.
Він підкорився сильній волі,
Примружив очі, ніби спить.
Занапастив не одну долю,
Ще не одну занапастить.
Він ніжно, ввічливо, тихенько
Навіє, що є щастя суть.
Тріпоче серденько дурненьке.
Розслабиш розум – не спасуть
Налиті світлом діти Божі.
Не всяк врятує екзорцист.
Він чавить тіло, краде ночі
І сушить краще, ніж той піст.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2018
автор: Пісаренчиха