Ти не знаєш, де будеш завтра?
Ти лишишся в моєму полоні.
Розгорілась в серцях наших ватра,
Це ж помітно, немов на долоні.
Зруйнував Ти усі перешкоди,
І не довго у цьому вагався.
Не зробив Ти ніякої шкоди –
Якщо дійсно таки закохався.
Якщо ж ні, ти відчуєш це зразу,
Як не щиро – то це все мине.
Ти почуєш до мене образу,
І скоренько забудеш мене.
Ти як я, те, що буде , не знаєш,
Звідки ж можна майбутнє знать?
Як відчуєш, що палко кохаєш,
То вже потім – не відступать.
Доля вкаже сама дорогу,
По якій доведеться ступать.
Ми ж попросим, в поклоні Богу.
Нас не дуже за це покарать.
29.07.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2018
автор: Валентина Рубан