Буває й так…

Коли  нудьга  вляглась  на  плечі
І  давить  душу  раз  у  раз,
Тоді  ведуть  такі  ось  речі: 
Вдихніть  і  видихніть  сім  раз.

Розправте  плечі,  що  поникли,
Струсіть  непотріб,  що  дістав.
Коритись  долі,  мабуть,  звикли?
Тепер  вже  інший  час  настав.

А  де  усмішка   сім  на  вісім? 
Перед  люстерком  треба  стать,
І  буде  все  ОКЕЙ!  не  бійтесь.
Пройшов  той  час,  щоб  сумувать.

Втече  нудьга,  нема  їй  місця.
Погляньте:  п"ятами  кива.
І  ви    тепер  із  неї  смійтесь.
Нехай  вже  іншого  шука.

Вмостіться  зручно  в  м"якім  кріслі.
Тихенька  музика  і  чай..
Думкам  приємним  буде  тісно,
Тепер  від  радості  з    л    і    т    а    й...



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801146
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2018
автор: Н-А-Д-І-Я