І навіть Бог прощає нам гріхи.
Ми ж мовчимо, ховаючи образу.
Будуємо нескорені "верхи",
Та впавши — підіймаємось щоразу.
І навіть Бог прощає помилки,
А ми не можемо забути лиха.
Слова ж людські, неначе ті голки,
Що серце колють, так підступно й тихо..
І навіть Бог дає нам нову спробу,
Щоб знов почать життя - "усе спочатку" ,
А ми не можемо сховати злоби.
Все клеєм "ярлики", якісь "печатки".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801086
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.07.2018
автор: Таня Барабарщик