Наша планета – чудо із чудес.
Її красі ніде немає меж.
Земля – наш дім, наш найдорожчий скарб,
Що опинився не у тих руках.
Ми маєм все, та хочемо іще.
Наша жага у прірву всіх веде.
Нищим ліси, забруднюєм моря,
Й повітря чистого уже нема.
Те що колись вважалося святим,
Тепер вважають вбогим і пустим.
Земля жила у багатьох віках.
Її величність гасне на очах.
Та завжди була істина проста,
Яка нами забута. І дарма.
Бо всю ту шкоду, що завдали ми Землі
Відчуємо вже скоро на собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800831
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2018
автор: Зубик Наталія