Плаче мати і сестра,
Тихенько плаче сивий батько.
Бо їхній син знову їде на війну,
В який вже раз, збилися з рахунку.
Та війна триває вже четвертий рік,
А скільки ще буде тривати?
Ніхто не знає і сказати,- теж не може.
А скільки життів вона забрала?
А скільки ще забере?
Цього не відомо нікому.
Також не відомо чи вернеться син до дому,
Чи обніме матір та сестру,
Чи поговорить з сивим батьком.
Але він мусить іти...
Бо він,- козак, солдат та просто воїн!
І мусить захистити свою сім'ю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800826
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.07.2018
автор: Чечен