Основи поетики. Чумацькі пісні.

Чумацькі  пісні  —  тематична  група  української  станової  (суспільно-побутової)  лірики,  зміст  якої  відображає  життя  і  побут  чумацтва  —  популярного  промислу  українців  ще  за  княжих  часів.  
Основна  його  функція  полягала  у  транспортуванні  на  великих  просторах  України  і  сусідніх  землях  найнеобхідніших  продуктів  —  солі,  риби,  різного  краму  з  інших  країн,  які,  зі  свого  боку,  потребували  українського  хліба,  меду,  сала,  воску,  шкір,  хутра  та  ін.  З  прокладанням  залізниць  у  другій  половині  XIX  ст.  чумацтво  занепало.  
Головні  мотиви  Ч.п.:  виряджання  в  дорогу,  намагання  дружини  завернути  чумака  додому  (“Поїхав  милий  в  дорогу”);  тривожний  постій  у  дорозі,  оборона  від  грабіжників  (“Ой  високо  сонечко  зіходить”),  оплакування  загиблих  (“Ой  з-за  Дону,  з-за  ріки”,  “Хто  не  пив  води  та  дунайської”);  ярмаркування  з  дорогим  товаром,  гуляння  на  ринку  і  втрата  за  чаркою  всього  майна  (“Гей,  воли  ж  мої  половії”,  “Що  в  Києві  на  риночку”);  занедужання  і  смерть  у  дорозі  (“Чомусь  мої  воли  не  пасуться”,  “Ой  воли  мої,  сиві,  половії”);  нещаслива  мандрівка,  розпад  чумакової  родини  (“Над  річкою  бережком”,  “Гей-гей,  та  журба  мене  ізсушила”);  розлука  з  коханою  дівчиною  (“Із-за  гори,  із-за  кручі  риплять  вози  йдучи”,  “Чумаче-бурлаче,  чого  зажурився?”).
  Є  в  Ч.п.  яскраве  протиставлення  вільного  козакування  і  чумакування  в  Наддніпрянській  Україні  долі  закріпаченого  чумака  на  поневоленій  панством  Галичині  —  долі  коломийця,  якому  й  жінка  заявляє:  “А  я  піду  на  Вкраїну  з  дітьми  на  свободу”.  Найдраматичніше  зображено  в  Ч.п.,  як  і  в  козацьких,  смерть  чумака  в  розлуці  з  родиною  і  рідним  краєм.  На  цю  тему  —  найбільше  пісень.  
Серед  Ч.п.  є  пісня  “Ой  горе  тій  чайці”,  відома  у  багатьох  варіантах:

Ой  горе  тій  чайці,  чаєчки-небозі,
Що  вивела  чаєняток  при  битій  дорозі.
Що  вивела  чаєняток  при  битій  дороз(і).

Ой  ішли  чумаки,  весело  співали.
І  чаєчку  ізігнали,  чаєнят  забрали.
І  чаєчку  ізігнали,  чаєнят  забрал(и).

Записана  наприкінці  XVII  —  на  початку  XVIII  ст.  Автором  її  первісного  тексту  “Ой  біда,  біда  чайці-небозі”  в  “Історії  русів”  названо  гетьмана  І.Мазепу.
Чумацька  тема  і  пісні  знайшли  відгук  у  творах  Т.Шевченка  (“Ой  не  п’ються  пива-меди”,  “Ой  я  свого  чоловіка”  та  ін.),  Марка  Вовчка  (оповідання  “Чумак”),  С.Руданського  (лібретто  фольклоризованої  опери  “Чумак.  Український  дивоспів  на  штирьох  місцях”),  М.Коцюбинського  (оповідання  “На  крилах  )  пісні”)  та  ін.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800825
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 26.07.2018
автор: Теоретик