Над мурами старого замку
Я в пошуках її літав
Відчувши у ній пристрасть палку
Я пробудивсь від сну в якому тихо спав.
Століття вимерли між нами,
Гілками дикими проросли тихі дні,
О мій принце-спокій, ти вернувся
В мої дивні сни.
Я зарікавсь колись не пить любов з долонь
Ти пробудила у мені жагу невпинну
Я знов попав до тебе у полон
Молю пощади в ночі, на колінах...
Лелійно цілуєш зранеті губи,
Руками кволим торкаєшся скроні,
Між нами немає спокою,
Ми з тобою мрійливо потопаєм у вогні.
Ми будем впиватися кров’ю нещасних
І стрімко злітати у вись
Кохаючись потім в травах диких і рясних,
Ми знов згоримо як колись.
(Створено спільно з Сергієм Варжелем)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2018
автор: MiriamS