З розхристаної хмари знову дощ
І блискавка вогнем небесним креше,
Воістину в живі очиська бреше
Хтось, що зварив обіцяний їм борщ.
Недавно серед спеки причитав:
- Іди, іди борщу поїсти, доще!
А той повірив і тепер полоще
Який вже день земельку... Боже, збав!
Напилася земля уже по вінця,
А дощ усе вишукує борщу...
Вже мокро й наймокрішому хлющу
І , люблячій таку погоду, жінці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800752
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 26.07.2018
автор: Патара