Скільки було особистих традицій.
Від чоловічих найменувань
Віршів,
До плинних напрямків до.
Зараз здається,
Що все це вело до тебе
Червоними клубками
Болю,
Напівпрозорими натяками.
Заради любові жертвуєш
Багато чим.
Русалонька віддала
Свій голос,
А потім піна поглинула її,
Бо, що більш необдумана
Жертва,
То швидше стираються береги.
Любов любить любити,
Якщо ти відігріта,
Заспокоєна,
Якщо нема потреби в
Танцювальних обертах назад.
Віяло смутку стає
Обрамленням твого обличчя,
Але очей я не можу бачити,
Вони тьмяні,
Як місто під час
Зими.
Я досі запитую:
"Чи ти спиш? ",
Бо так добре ще не
Було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800720
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2018
автор: Олена Ганько