Тропічний ліс вмирає. Божевілля!
Останній подих. Де подівся світ?
Природа не завжди буває сильна.
Розтанули сніги, та не у серці лід.
Порожні душі сплять на дні безодні,
Повзуть у пекло, мріючи про рай.
Надія розгубилася сьогодні,
Творець свої ключі давно віддав.
Заплутати сліди, мабуть, не вийде,
Чатує в сутінках голодних дикий звір.
Життя пустеля поглина, сховатись ніде,
Кінець настане швидко: вір, не вір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800661
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2018
автор: Юлія Рябенко