У косах срібне павутиння,
у душах доброта й любов...
Спогади, ніби сновидіння,
та ще пульсує в жилах кров,..
Були і радощі,й терпіння,-
на спільнім довгому віку...
І чисті помисли,й сумління,
і краплі щастя на виду...
Будинок разом будували,
хоча й нелегко їм було...
Жили,любили, працювали,
у майбуття щастя вело...
В любові діточок зростили,
уже й онуки підросли...
Хоч срібла й золота не мали,
та все ж щасливими були...
Тепер одна вона лишилась,
він відійшов у небеса...
Щастя було, а чи наснилось,
усе живе в її думках...
У косах срібне павутиння,
з душі не зникла доброта...
Спогади, ніби павутиння,
а в серці й біль, і теплота...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800658
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.07.2018
автор: геометрія