Пишу, та ніхто не читає -
Мабуть застаріли вірші.
Та мушу писати, бо знаю -
Це крики моєї душі.
Строфа за строфою лягає,
Знов північ позаду лишив.
І знову листку довіряю
Все те, чим я дихав і жив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800557
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.07.2018
автор: Сергій Рівненський.