Похмурий степ... Лютує комашня,
Пам'ять не стреш, хоч камені мовчать...
Лютує смерть... Коса вже замашна
Забрала їх, могили лиш стоять...
Осиротіла церква без хрестів,
Усюди, де не ступиш, наче кров,
Мороз по шкірі... Люди, хто хотів,
Хто ворогів завзято так боров,
Помер за нас, віддав своє життя
Серед степів жорстоких, диких трав,
За наше з вами світле майбуття
Пішли Вони, Господь усіх забрав...
А поруч музика, хоча у серці щем.
Сумний блокпост.., покинуті місця
Колись комусь це здасться міражем
Коли досягне вже війна кінця.
А поруч море теж збирає сум,
Тут був блокпост, висіли прапори,
А зараз музика немов бере на глум
Тих, хто за землю нашу полягли.
І будівництво йде біля могил,
Тут санаторій, море, відпочинок...
Війна багато обламала крил,
Не можуть душі віднайти спочинок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800548
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 24.07.2018
автор: Кароліна Дар