Побачив ,вас застиг від погляду на місці...
І довго, дивився вслід на вроду молоду...
Немов ясне сонечко розлилось по місті,
Засяяла постать, як троянда у саду.
Скажіть,мені хто ви є принцесо чарівна?...
І звідки ,будете родом, та ,як вас звати?...
З казки , птахою защебетала до вікна?...
Божественна квітко очей не відірвати!.
Очі сині сині ,як волошки у житті...
Мила ,щира усмішка-,як ніжний маків цвіт...
Немов на гілочці бузку літа налиті,
Немов серед ясних зір ліловий зореквіт.
Скажіть, мені панянко, із якого краю?.
.чи з далеких світів, сюди доля привела?...
Зійшлись наші стежки і дороги до гаю
На березі щастя , моя душа розцвіла .
Моя прекрасна незнайомко ясна зоре!
Знімаю ,свого капелюха перед вами...
Закриваю очі бачу птаху над морем..
На ложе ,стелю мільйон троянд пелюстками.
Закохався, як юнак у коси золоті...
Моя божественна розквітла квітко краси!
Мрію ,летіти у парі у ніч до зорі,
Вдихнути ,п'янкі пахощі стиглий плід весни.
Ви ,так нежданно завітали в моє життя...
Явились, сонцем і змінили мою долю
Прошу, вас станьте моєю ,і в руці рука...
Перша зустріч запалила свято любов'ю.
Мила ,незнайомко-білосніжна лебідко!
Ви є мій Всесвіт ,муза блакитнього неба!
Ви ,бистра річка дзвінкий водограй у літку...
Станьте, моєю нас звінчає святе небо .
М ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2018
автор: Чайківчанка