Стомивсь коханий? Відпочинь, рідненький,
Присяду біля Тебе я скраєчку.
Погладжу руки ніжні і гладенькі,
Послухаю биття Твого сердечка.
Твої вуста солодкі поцілую,
Погладжу ніжним дотиком чуприну..
Я поглядом зігрію і приласкаю,
Свого найкращого, коханого мужчину.
Я поцілую ніжно Твої скроні,
Легкі морщинки навколо очей.
Бо я тепер навік в твоїм полоні.
В полоні страсних і омріяних ночей.
Я до плеча твого тихесенько схилюся,
Щокою притулюся до грудей.
Я спокій Твій порушити боюся,
Один Ти такий з поміж всіх людей.
Я ніжно – ніжно Тебе пестить буду,
Губами. бархатних торкнуся Твоїх вій.
Так близько – близько я до Тебе пригорнуся,
Й прошепочу, щоб Ти це знав: «Ти тільки мій.»
24. 07.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2018
автор: Валентина Рубан