[i](Подихи закоханої душі)
[/i]
Ти не прекрасна фея, не богиня,
І не модель спокусливо-тендітна…
Уста - червоні ягоди калини
І карі очі, як спекотне літо.
Твій голос, як мелодія струмка,
Що з гір собі дорогу прокладає.
Зі мною Ти відверта і палка –
За це ще більше я Тебе кохаю…
Мене Ти прагнеш зрозуміти щиро,
Мої невдалі жарти вибачаєш.
Твої слова, немов цілюще миро,
Що Бог нам милосердно посилає.
Для Тебе я не зайчик, а піон,
Що гарно до очей Твоїх пасує.
Вночі не зміг поринути у сон
І слухав, як душа любов римує.
Було усе у нашім діалозі –
Тест на довіру, вікова дискримінація…
Шляхи Господні осягнути ми не в змозі,
Лише йому відома комбінація
В яку складуться наші почуття.
Він цей букет продовжує збирати,
Нові з’явились барви у життя –
Яке це щастя – просто покохати…
19.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2018
автор: Finist