Коли тобі набридне львівський гамір,
І стане важко розібрати , де думки --
Згадай про свою мрію , давній намір,
Злетіти в небо -- де лагідні зірки .
Поклич мене й співай щоби упали .
Я прилечу, мов білий снігопад .
Ніхто і не помітить -- місяць вкрали ,
Для пари цих сіреньких оченят.
Візьму тебе за стан, під нами зорі
І гори ще не висказаних фраз ,
Нехай думки і гори тонуть в морі,
Така любов буває тільки раз .
Сові.
21.07.18 © Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2018
автор: Моряк