Лес (перевод стихотворения В. Сиднина)

лес
туманился  вереск
и  сосны  иголки  склонив
в  истомном  сурдинистом  дождичке
млели  и  млели
и  лес  весь  окрест
нашумелый  вдруг  тих  и  ленив
с  такой  благодати
хоть  вешаться  -  в  тёмные  ели

я  столько  его  исходил  и  исползал
и  с  ней  излежал
а  впрочем  и  сам  навалялся
в  его  всесезонных  перинах
и  другом  стал  сойки  и  лиски
и  ласки  ужа  и  ежа
и  если  взлетает  душа
то  моя  чтоб  над  ним  воспарила

(переклад  українською)

 туманився  верес  соснові  поникли  шпильки
у  мжичці  сумирного  дощику  мліли-імліли
зелений  став  плескіт  раптово  смиренним  таким
що  так  і  манило  пірнути  у  лагідні  хвилі

згадались  мої  походеньки  в  затишші  сосновім  отут
із  нею  …та  й  сам…  одинокість  блукаючу  тут  прихистила
перина  галявин  де  –  сойки  і  лиски  друзяки  живуть
зупевно  душа  понад  лісом  моїм  пролетіти  б  схотіла

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800306
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 22.07.2018
автор: Лана Сянська