Танцюють блискавки під шепіт грому,
Бояться світла догораючі думки.
Вночі руйнуються шляхи знайомі,
Ти прокидаєшся, та нíкуди іти.
Пророчить вічність досконалу правду,
Приречені слова злітають з губ німих.
Життя одного вистачить назавжди,
Лиш спробуй врятуватись від зими.
Душа пробачить стомлену провину,
В нікỳди піде вранішня сльоза.
Химерний світ давно вже нас покинув,
Розтанув в темряві, нічого не сказав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800296
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2018
автор: Юлія Рябенко