Ні вуалі ранкових серпанків,
Ні імлі непроглядних туманів,
Не забрати уже, не сховати
Це щасливе й нещасне кохання
Пломеніє у ньому не вогник,
Ні, пожежа роками палає,
То освітить до серця дорогу,
То обпікши, не раз спопеляє
Віднайти як від цього спасіння?
Все даремно... Його вже немає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2018
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ