Малює лінії чіткі
блакитноокий вечір,
рожевістю засвітить мить
і прохолодою огорне плечі.
Хитає вітер дерева,
у травах цвіркунам звучати,
він буде незабутній нам?
Нам отаким його приймати.
Ховалося проміння золоте,
високі трави похитає вітер
і знову пошукає у траві
високі білі квіти.
Кінцями гострими стирчать,
троянда гіллям похитає,
хоча вона перецвіла,
але дрібні плоди гойдає.
Троянди поруч розцвіли
і флокси красять вечір,
їх аромат вітер поніс,
зоря на небі уже світить.
7.07.2018.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799958
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.07.2018
автор: Светлана Борщ