несповідимими шляхами,
де смерчі носять срібний пил,
з надій сухими реп’яхами
що назбирали вздовж могил_
перебираючи намиста
затертих, сплутаних пророцтв,
ховаючи якісь_ навмисно_
під витертий плямистий коц_
розлущивши останні маски,
струсивши кислі роси сліз,
холодні пестощі та ласки –
єдиний справний механізм_
охопить чи вогнонь прозріння_
відступить чи голодна тінь,
одвічний крайній день творіння
тілесний гріх, небесна лінь_
дочасний збіг ниток обставин,
беззахисні крилаті блазні,
крізь сиву Лету переправа,
кігтисті хащі непролазні_
шляхи до зір_ звірина туга_
дугою хорда, сморід цвілі,
гнила іржа меча та плуга,
колючий щем радіохвилі_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799945
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.07.2018
автор: Ки Ба 1