Я заблукав в твоєму сні, що на пів ночі,
Відкрити очі і не можу, і не хочу.
Але такі ви неслухняні друзі - очі,
Сумую вами і над вами я регочу.
Я простояв немовби вічність за вікном,
З твоїм теплом між відблисків зірок.
А ти закуталась своїм жіночим сном,
І спиш. А тут від мене тільки крок …
Ні того вітру, ні дощу, ні пахощів весни.
Ще невідомо, що задумали вони.
Ще невідомі оперет цих автори.
Ти не пускаєш нас у свої сни …
Може в вікні примарний силует,
Що час від часу посилає запах кави,
Стане частинкою для щирої забави -
З дощем разом ще не написаний сюжет …
У ньому двоє пар очей, дотик плечей,
У ньому жодної з набридливих речей,
І так багато, що заховано від всіх,
Якби я це усе тобі віддати міг …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2018
автор: Дружня рука