Не хочу лічити прихованих знаків.
Цей світ надто звиклий до лайків/дизлайків.
Носитиму вперто навиворіт майку,
Зелений з червоним єднатиму в масть.
Неділю не ділять за дзвонів відлунням:
До полудня – святість, з обіду – облуда.
Душі світлозорість не щезне у будні,
І погляду колір за дзвін не продасть
Монет золотих, позолочених, срібних –
Гілляччя галактик трусити негідно,
Щоб власної ночі тісні краєвиди
Осяяв рясний зорепадовий дощ.
А зорі байдужі до "за" всіх і "проти" -
У них зовсім інші низини й висоти,
Не ми, а вони нам встановлюють квоти
Падінь неборіжучих світлом та прощ
незліченністю прихованих знаків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799844
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.07.2018
автор: Серафима Пант