Чогось Тебе не можу «зачепити»,
Чомусь Тебе не вмію сколихнуть.
Мені тепер без Тебе важко жити,
Тепер не можу я Тебе забуть.
Твої слова мені запали в душу,
Я їх у мрії свої гарно одягнула.
В надіях й сподіваннях жити мушу,
Чи як іначе, я ще не збагнула.
Ловлю себе на тому, що чекаю,
Щоб почитати в тексті поміж слів…
Мені здалося, ніби я кохаю,
Чи що, скажи, від мене Ти хотів?
19.07.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2018
автор: Валентина Рубан