АРЛІНА
Приснилось – у пишних палатах жила,
Васали там з безліччю слуг,
Я надія та гордість для них була,
Для тих, що зібрались навкруг.
І багатства без ліку, і славне ім’я
Мала в спадок я від батьків;
Та найбільша була там утіха моя,
Що все так же мене ти любив,
Що все так же мене ти любив, любив,
Що все так же мене ти любив, любив.
Приснилось – там був залицяльників ряд,
Все лицарі мужні одні,
І що серце дівоче тремтіло з принад,
Як вірність складали мені.
І приснилось – найкращий з них поруч стояв,
Руку мою просив;
Та найбільша була там утіха моя,
Що все так же мене ти любив,
Що все так же мене ти любив, любив,
Що все так же мене ти любив, любив.
Michael William Balfe, The Bohemian Girl: Act 2 Scene 1
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799825
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 18.07.2018
автор: Валерій Яковчук