[i]Життя - не цукерка, не мед і не пряник,
воно лиш повітря серпанковий шалик.
Мантію темну на когось зодягне,
та за собою у невість потягне.
І щастя примари набили мозолі,
і слина устами текла мимоволі.
А в лісі небесному ягоди - зорі
чиїмись сльозами котилися в нори
солодких бажань людських нездійсненних[/i].
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799820
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.07.2018
автор: Мандрівник