Я бачу світ чужих галактик,
В очах замріяних твоїх,
Навіщо Долю нам благати ,
І низько кланятись до ніг.
Навіщо сни нам кольорові ,
Обабіч виплаканих слів,
Дай роговітися Любові,
В пожовклій ,крижаній імлі .
Світ віддзеркалює безодню,
І здичавілу маячню,
Віщує день тепло сьогодні ,
А завтра нічку запашну.
Обабіч слів зустрів плеяду
Холодних Космоса зірок,
Обпікся знову снігопадом ,
Під падолистом снів промок!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2018
автор: Олександр Киян