Дарунок долі - зустріч серед літа,
до мого зболеного серця дотик твій,
лише з тобою я навчуся знов радіти,
прошу тебе, ти смуток мій розвій.
Хоч ми колись розбіжимось вітрами,
і знову серце моє стисне від журби,
та іскра ніжності, що виникла між нами,
прекрасніша понад усі земні скарби.
Я знаю, ти пове́рнешся з птахами,
щоб вдруге я тебе не відпустив.
Я зацілую спраглими вустами...
Так, як тебе, нікого не любив...
18.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2018
автор: Пасічник Анатолій