Я часто розмовляю з Богом...
Ні, не молюся... просто розмовляю.
Розказую як цілий день пройшов,
Й про те, що від прийдешнього чекаю.
Я з Ним своєю радісттю ділюсь...
Про біль розказую, що душу рве ночами...
Що над собою, іноді, сміюсь,
А іноді вмиваюся сльозами.
Ще про любов свою я розкажу
І про кохання, що так серце зігріває.
Ми без любові так, як квіти без дощу,
А без кохання... і душа вмирає.
Про все скажу; про мрії, про жалі...
Хоч Бог усе-усе про мене знає.
Але така розмова наче лік...
Вона. як сповідь, душу й тіло очищає.
9. 07. 18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799651
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.07.2018
автор: іванесса