Мишоловку у коморі помітила мишка
І побігла розповісти усім кого стріне.
Курочці розповіла вона тишком-нишком
І овечці, і бику про ті кепські зміни.
Але курці і вівці байдуже до цього,
Бик також ігнор ввімкнув до тієї теми.
Від усіх почула мишка:"Рятуйся, небого,
Це таки для нас — пусте, це твоя проблема."
В мишоловку ту якось втрапила гадюка
І вкусила господиню перш як там сконати.
Бідній жінці "рознесло" від укусу руку,
То ж потрапила вона в шпитальну палату.
Зарубали курку аби зварити росолу
І занести до шпиталю хворій господині,
Там відвідувачі йшли, як діти до школи,
То ж зарізали вівцю бути щоб гостині.
Невезуча все ж була бідна господиня,
Похворіла вона трішки та й спочила в бозі.
Ріже удівець бика, в хід пішли ще й свині,
Щоб поминки ті достойно відбути у змозі.
І дивилася із нірки мишка на події,
Із усіх на господарстві, жива і здорова.
Пару сліз зросило раптом густі її вії,
Бо від кількості смертей відібрало мову.
І подумала собі мишка при нагоді,
Що проблем чужих немає у нашому світі.
Жити треба всім у дружбі, любові і згоді
І тоді біда і горе тебе не помітять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799558
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 16.07.2018
автор: Патара