Так не хватає твоїх поцілунків,
Ще пам’ятають їх мої вуста.
Вони важливіші, ніж всі дарунки,
Які отримала за все своє життя.
Не вистачає твоїх слів кохання,
Так говорити можеш тільки ти.
І твої дотики пробуджують бажання,
Та зараз не доступні і вони.
І часу нам з тобою не хватає.
Та ми навчились цінувати мить.
Чи завжди будем разом? Доля знає,
Що нам на зустріч без зупину мчить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2018
автор: Зубик Наталія