Усе частіше з болем помічаємо,
Що більше смерть збирає нас, на жаль…
Тоді ми й невідкладне відкладаємо,
Щоб під скорботну ринути вуаль.
Знайомі, родичі і просто близькі люди
Прийдуть, приїдуть – линуть звідусіль.
Остання путь, наступної не буде.
З'їжджаємось, щоб розділити біль…
Поки живеш, попереду здається
Розмов, побачень, зустрічей – мільйон.
Цінуйте спілкування, бо ж минеться,
Насправді все минеться, наче сон.
Життя – тендітне, то ж цініть хвилини,
Які дарують спілкувань добро.
Встигайте бачитись, бо ж в кожної людини
Настане грань, коли не «буде», а «було»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799515
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.07.2018
автор: ЮНата