Маки, ромашки й волошки у житі,
Літніми росами вранці умиті.
Божі створіння: земная краса,
Червоний і синя - вогонь й небеса.
Скромна ромашка, біла спідничка,
Така собі, краля: струнка, невеличка,
Жовта голівка на сонечко схожа,
Привітна, відкрита у днину погожу.
Вродлива волошка, вбрання - колір неба,
Сині очиці, штанята зелені.
Гнучка і слухняна, сплітай у віночок,
Із житнім колоссям заводить таночок.
Мак - гордовитий, червоний, пихатий,
Любить дурманити, всіх чарувати.
Росте при стежині - така в нього вдача,
Ніколи не тужить, ніколи не плаче.
Ці квіти, як люди, різні в них долі,
Тільки ростуть вони в житньому полі.
Мак - при дорозі. Така йому кара !
Волошка й ромашка - маку не пара.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799411
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.07.2018
автор: Галина Лябук