dignus est intrare

на  гострих  палях  черепи  -  взірці.
сенс  всесвіту  висить  на  волосині_
далеко  за  червоні  прапорці
занЕсло  ще  одну  просунуту  тварину,
позбуту  каламуті  почуттів.

нічого  не  тримає  на  меті.
нікого  вже  не  має  на  увазі.
пусте  обличчя  в  місячній  засмазі
без  натяку  жертовної  аскези
ні  плач,  ні  посмішка  віднині  не  торкнуть.

заточена  як  лезо  гола  суть.
колюче  /  вимите  /  тверезе  /  чисте  око.
складна  еволюційна  заморока.
незрушний  камінь  на  кривій  дорозі
що  сам  себе  позбутися  не  в  змозі,  
аби  здійнятися  на  ще  один  щабель...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799383
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.07.2018
автор: Ки Ба 1