Гори, мої гори…

Гори  мої  гори,
Вилікуйте  мене...  
Хай  часоплин  історій
Темних  урешт  мине.

Хай  зацвітуть  вишні,
Навіть  і  по  весні.
Відгомоніть  лишнє,
Болісне  у  мені.

Гори  мої  любі,
Небо  вам  як  сусід.  
Моляться  небу  дюди,
Й  ви  помоліться  вслід.

І  в  тій  молитві  щирій
Долю  мою  пімніть,
Хай  опадуть  гирі
З  вичахлих  зовсім  віть.

Чуєте,  гори  милі?  
Хмари  довкола  Вас...  
Хай  прибуває  в  силі
Світла  жаданий  час.

Ви  попросіть  у  Бога
Ліку  на  муку  сю,
Що  гомінкі  дороги
В  серце  моє  несуть.

Ви  намоліть  тиші
Бурям  у  низині.  
Відгомоніть  лишнє,  
Болісне  у  мені.  

Хай  часоплин  історій
Темних  урешт  мине.
Гори,  мої  гори,  
Вилікуйте  мене...

13.07.18  р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799256
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2018
автор: Леся Геник