Не цілуй мої солоні губи -
Сліз гірких напилися вони,
Ти казала, що мене лиш любиш,
І любити будеш до труни.
Та любові в тобі було з лишком,
Дарувала лишок багатьом,
Правда, це робила тишком-нишком,
Хоч клялась, що будемо разом.
Ти чекала, доки я від тебе
Щастям сповнений піду у глупу ніч,
А тоді! О, Господи! О, Небо!
З іншим ту саму робила річ!
Так, тебе кохаю до безтями!
Так, без тебе ходжу сам не свій,
Розійшлися різними шляхами,
Позбули́ся наших спільних мрій...
Не питай тепер мене про справи,
Не дзвони, не згадуй, не кохай,
Вже не буде спільної забави,
Будь здорова. Не чекай. Прощай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2018
автор: Славко Дружбич