Сьогодні ти мені наснилась, мамо.
Ми наче в полі. Тче сонце павутину.
Тобі сідає вітрик на хустину
Й щезає, не прощаючись із нами.
Прослались чебрецю рясні верети.
Пурпурно дихає погоже поле.
І чутно лиш його мінорне соло,
Що клалось на видіння трафарети.
А спокій в кри́жмо огортає серце.
Лягає зілля м’яко у корзину —
А пряність крапле крізь лозину
І разом з тінню дня лягає нирцем.
Мовчать птахи в безмежнім безголоссі.
В чарівнім колі твій усміх—ніжне світло.
Блаженство раєм у душі розквітло,
Якого не зазнала в світі досі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799221
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2018
автор: Valentyna_S