До тебе поспішаю, як завжди,
Трішки спізнююсь, те вибачаєш.
Мене чекаєш, любові завдяки,
Бо я тебе, а ти мене кохаєш.
Нам завжди весело удвох,
Замість хвилин, летять години.
В один пучок любов кількох,
І ми удвох такі єдині.
Радує небо і сонце веселить,
Були і є щасливі з тобою.
Дякувати Богу за ту коротку мить,
Окрилені удвох однією любов'ю.
Де береться вона, що єднає разом,
Маємо ми неземне почуття.
До нас знову щастя прийшло,
Повертає до нас, заводить сильше серця.
Кохання, його нізчим не зрівняти,
Надихає душі, мов пісня солов'я.
Не можна пестить, а іноді вбивати,
Нескінченна та неземна краса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2018
автор: Валентина Ярошенко