Чому, коханий, важко так з тобою?
Невже багато я прошу...
Лиш хочу ніжності, любові,
Коли лишаємось ми двоє.
Тонути в затишку твоїх обіймів,
Відчути сильні чоловічі руки,
Що захистять в буденності важкій –
Так хочу ніжності твоєї...
Любити хочу я ці мужні риси
І те волоссячко, що час не береже
Й фарбує сивиною скроні,
Спрацьовані твої долоні.
Почуй мене, коханий мій,
Бо я не можу вже терпіти,
Втомилася уже просити
Любові, ніжності, тепла...
Чекати, чи прийдеш до мене
І лаяти все доленьку свою.
Ні, я не лаю...
Я Богу дякую за все.
Я дякую за те, що є.
Лише прошу тебе, коханий,
Прошу так мало я тебе –
Почуй мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2018
автор: Серафима Пант