Ми знову давно не бачились коханий ,
Так сумно мені одній в цілому світі...
Мое серце б'ється і рвется від болю,
Так хочеться вірити в щирість твоїх почуттів...
Як же важко кохати і буди в розлуці,
Коли не можеш рідного обіймати що миті...
І час плине не втомно, так швидко,
А мені ще сильніше хочеться тебе любити!
Ти моя хвиля думок і емоцій,
Що дає наснагу чекати на зустріч...
Ти моє нескінченне щастя, мої крила,
Так високо до небес піднімаєш...
Почуття накривають хвилею бажання,
Що так безмежно обіймають душу мою...
Ніжність яка мою любов надихає,
Невимовне щастя цінніше скарбів світу.
Я знаю що це лише красиві слова,
Кохання роками випробовують на міцність...
Але я вірю що ти доля моя,
І ми зможемо зберегти нашу ніжність!
Анна Александрова...
2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2018
автор: Анна Александрова