* * *
Сам удома. Як в кіно.
Усі розбіглися давно,
Петра й Павла пішли шукати.
Ще може вернуться до хати,
Бо після пошуків таких,
Когось може звести на гріх.
Піде в село, туди між люди,
Тоді й дорогу ще забуде,
Або щось знайде по дорозі,
Що й не впізнають на порозі.
Такий вже час, все може статись,
Коли не в міру тут набратись,
Забути й те, що було свято.
Та було так всього багато,
То настає така спокуса,
Якщо не з’їсть, то хоч надкусить.
А тут ще треба все запити,
Бо гріх усе тут залишити.
Бо завтра може й не позвуть,
А на дорогу щось дадуть.
То „на коня” треба додати,
Ще довго будуть наливати,
Бо ”за здоров’я” давно пили.
Його й нема, його пропили.
До огорожі лиш дійти,
То ми тихцем попід плоти,
Нам би до хати лиш дібратись.
Хтось буде вдома розважатись,
А ще співати, як захоче,
То є концерт десь на пів ночі.
Потім засне й засне село.
А в завтра, ніби й не було,
Ні свята тут, ні після свята.
Ну й що, що випили багато,
Вони там ставили, я пив.
Яку там совість загубив?
То просто шапка десь пропала,
Собаки ще штани порвали,
Та то все діло наживне.
Хай тільки знов позвуть мене,
Могло ж там ще щось залишитись,
Так би хотілось похмелитись.
Не голова, а старий жбан,
Кум не Петро, лише Іван?
То де ж я вчора святкував
І хто ж у чарку наливав?
Та ніби вчора було свято,
Я зранку йшов Петра вітати,
А як там було, не згадаю,
Піду і ще раз привітаю.
Три дні до того й після тоже,
Від тих гостей ізбав нас Боже.
12.07.2004р.(Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799060
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 12.07.2018
автор: Михайло Чир