Ой на Івана, ой на Купала
Вінок духмяний на річку пускала.
Вінок пускала, Бога просила,
Щоб моя доля булла щаслива.
А моя доля поруч блукала,
Ти – моя доля, я і не знала.
Ти у віночок мій зодягнувся,
Про інших юнок одразу ж забувся.
Ой на Івана, ой на Купала
Папороть-квітку в лісі шукала.
Опівночі вирву, вона не зів’яне,
Свічею кохання між нами стане.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2018
автор: Волинянка